1 вересня в Тернополі

1-го вересня, у всесвітній День знань, ми могли почути сотні лицемірних обіцянок чиновників щодо покращення якості освіти та матеріального забезпечення освітян. Проте на потреби шкіл Тернопільщини цього року Кабінет міністрів не виділив практично жодної копійки. Вчителі і далі отримують мізерні зарплати та живуть фактично за межею бідності, що призводить до корупції у шкільній системі. До шкіл також часто ідуть працювати неадекватні люди, які не вміють ні  знайти спільну мову з учнями, ні нормально навчати їх відповідним дисциплінам.

«Безпардонний» патріотизм

Надзвичайно приємно було нам прочитати в обновленій «Буковині» (ч. 28 – 32) дві передні статті – «Наші національно-політичні відносини» і «Про своїх людей», допись з Тернопільщини (вона поставлена в початку як передня стаття); приємно не для того, щоб ми там вичитали щось нового, а для того, що там все так ясно, виразно і просто – як математична формула або проста гама. Формулка «Барвінський + Вахнянин = руський народ» робить справді гармонійне враження. Шкода тільки, що в патріотичній гамі не обійшлось без деяких невиразних тонів (як завжди), але, може, се наша власна недорослість думки тому винна, що ми ніяк не можемо зрозуміти, що то має значити: «своя питома, народна просвіта», без котрої увесь наш рідний край мусить неминуче загинути. А вже ж таку поважну річ слід би нам пояснити докладніше, щоб і ми знали, як нам рятувати наші занапащені душі. Читаючи, що без питомої, народної просвіти «несть спасенія», ми пригадали одну дуже тяжку хвилю з нашого життя: одного вечора, вислухавши промову про конечну потребу «науки на національному грунті», ми вдались до бесідника, молодого українського патріота: «Скажіть, добродію, що, властиве, має значити «наука на національному грунті»? Чи се значить, що ми мусимо винайти яку спеціальну українську математику?» Бесідник глянув сурово і промовив катоновським тоном: «Що ви за українець, коли не розумієте таких простих речей?» Ми десять раз вдавались до різних патріотів з нашим питанням і десять раз чули однакову одповідь. Ми б дуже хотіли обернутися з сим питанням ще до буковинських патріотів, та страшно, що вони розсердяться і почнуть нас «нищити без пардону». Краще мовчати.

Вони не дають нам жити, ми не дамо їм правити

Сьогодні 8 лютого близько п"ятої години ранку на одному з мостів у Львові, активісти Соціального Опору вивісили банер з написом "вони не дають нам жити, ми не дамо їм правити". Цією акцією ми хочемо показати що зажрані буржуї не зможуть сидіти вічно на плечах народу, і не далеко той час, коли кожен пригноблений, неважливо хто, студент, робочий, безробітний, всі на кому наживають капітал ці паразити, це зрозуміє і встане на захист своїх прав та свободи...

Джерело

Студенти проти підняття плати за гуртожиток

Кількасот студентів Тернопільського національного технічного університету перед парами четвертого лютого вийшли на мітинг до центрального корпусу вишу, виступаючи проти підняття цін в гуртожитку.

За словами мітингувальників, адміністрація закладу “заднім числом” підняла оплату за проживання в гуртожитках, для студентів які навчаються за державним замовленням.

Революція в Австрії. Галичина

Наша аналіза тенденції українського руху була б не повна, якби ми не звернули уваги на ще одну і невідрізниму рису сього руху.

Революційний український рух відбувався головним чином на російській Україні. Але події сього руху відбивалися також і в Галичині, в австрійській частині України.

І в попередні часи сі дві частини, насильниць-ким чином розірвані одина від одної, ніколи не губили зв’язків між собою. Перерізані штучно кордоном, власне Україна і Галичина з природного, етнографічного, соціяльно-економічного і побутового стану являли собою щось ціле, яке мало й свої історичні традиції.

Тому то український рух по один бік кордону мав великий вплив на судьбу його по другий бік. Російська Україна і по кількості населення і по території складала майже в десять раз більшу частину, ніж Галичина.

Але вона жила в далеко скрутніших політичних обставинах, ніж Галичина. Самодержавна царська Росія накладала далеко міцніші ланцюги, ніж Габсбурґська «клап-тева» подвійна чи потрійна монархія.

Графіті "Разом проти нацизму" у Львові

Як відомо одним із складових принципів анархізму є глобальна солідарність.
31 жовтня активісти руху "Соціальний Опір" та антифашисти з Криму вирішили проявити її намалювавши спільне графіті.

Звернення до "свідомих громадян"

31 жовтня 2010 року по всій Україні відбудеться чергова вистава під назвою "Вибори депутатів місцевих рад". Де нам, "свідомим" громадянам, буде відведена роль журі у виборі найкращого брехуна, злодія, бандита та грабіжника.Усі "слуги" народу, незалежно від партійної належності, є елементами системи експлуатації, адже саме вони "представляючи наші інтереси", приймають рішення про передачі земельних ділянок, що знаходяться у нашій з вами комунальній власності, в руки олігархів, це вони, керуючись інтересами Капіталу, розпродують за заниженими цінами життєво важливі підприємства. А ми, далі, незважаючи ні на що, йдемо на вибори і безвольно, наче зомбі, робимо вибір між різними сортами непотребу і при цьому отримуємо статус людини, що має "стійку громадянську позицію"/
Досить!!!!!
В жодному разі не треба допомагати цим грабіжникам в легітимному порядку дозволяти панувати над собою!
Mи, народ, самі здатні організовувати суспільне життя і для цього нам не потрібно "представників" наших інтересів. Ми самі знаємо, що є важливим для нас і за допомогою інструментів прямої демократії (утворення рад на всіх рівнях суспільного життя) в змозі приймати рішення, які будуть вигідними для всіх, а не для так званої більшості!
Саме тому, ми, анархісти, закликаємо зробити свідомий вибір, і в день виборів повести себе за одним із наступних сценаріїв:
- бойкотувати вибори та не йти на виборчу дільницю;
- прголосувати проти всіх;
- привести свій бюлетень у такий стан, щоб його не можна було використати по прямому призначенню.

Самоорганізація замість влади!

Грабіжницька система повинна загинути!