Графіті "Разом проти нацизму" у Львові

Як відомо одним із складових принципів анархізму є глобальна солідарність.
31 жовтня активісти руху "Соціальний Опір" та антифашисти з Криму вирішили проявити її намалювавши спільне графіті.

Звернення до "свідомих громадян"

31 жовтня 2010 року по всій Україні відбудеться чергова вистава під назвою "Вибори депутатів місцевих рад". Де нам, "свідомим" громадянам, буде відведена роль журі у виборі найкращого брехуна, злодія, бандита та грабіжника.Усі "слуги" народу, незалежно від партійної належності, є елементами системи експлуатації, адже саме вони "представляючи наші інтереси", приймають рішення про передачі земельних ділянок, що знаходяться у нашій з вами комунальній власності, в руки олігархів, це вони, керуючись інтересами Капіталу, розпродують за заниженими цінами життєво важливі підприємства. А ми, далі, незважаючи ні на що, йдемо на вибори і безвольно, наче зомбі, робимо вибір між різними сортами непотребу і при цьому отримуємо статус людини, що має "стійку громадянську позицію"/
Досить!!!!!
В жодному разі не треба допомагати цим грабіжникам в легітимному порядку дозволяти панувати над собою!
Mи, народ, самі здатні організовувати суспільне життя і для цього нам не потрібно "представників" наших інтересів. Ми самі знаємо, що є важливим для нас і за допомогою інструментів прямої демократії (утворення рад на всіх рівнях суспільного життя) в змозі приймати рішення, які будуть вигідними для всіх, а не для так званої більшості!
Саме тому, ми, анархісти, закликаємо зробити свідомий вибір, і в день виборів повести себе за одним із наступних сценаріїв:
- бойкотувати вибори та не йти на виборчу дільницю;
- прголосувати проти всіх;
- привести свій бюлетень у такий стан, щоб його не можна було використати по прямому призначенню.

Самоорганізація замість влади!

Грабіжницька система повинна загинути!

Акція протесту проти введення "додаткових платних послуг" у ВНЗ

12 жовтня, в день всеукраїнських акцій протесту студентів проти урядової постанови №  796, тернопільські ліві студентські активісти висловили солідарність із товаришами, вивісивши банер з текстом "Освіта - це право, а не привілея" біля одного з корпусів Політехнічного університету.
Також у всіх основних ВУЗах Тернополя були розповсюджені листівки з описом злочинних та антистудентських вчинків влади.

Відео з акції солідарності із хімкінськими партизанами в Тернополі

Акція солідарності з хімкінськими заручниками в Тернополі

19 вересня о 15 годині біля пам'ятника Данилу Галицькому в місті Тернополі відбулася акція солідарності із затриманими захисниками Хімкінського лісу. Дана акція пройшла у формі мітингу, на якому були присутні антифашисти та анархісти зі Львова, Тернополя та Луцька. В ході мітингу активісти скандували: "Солідарність наша зброя!", "Свободу Хімкінським партизанам!", "Садіть ліс, а не активістів", "Свобода, рівність, глобальна солідарність!", "Ні, поліцейській державі!", "Держава - ворог народу". протягом усього мітингу, людям, що проходили повз, роздавалися листівки.

До історії ліво-соціалістичного руху в Галичині

Наступні спогади були написані українським марксистом Романом Роздольським (1898-1967), автором відомих книжок «Написання «Капіталу» Маркса» та «До національного питання. Фрідріх Енгельс і проблема «неісторичних» народів». Ця сторінка історії соціалістичного руху довгий час була забута. Роздольський - єдиний, хто пережив трагедію, що безжально поглинула першопроходців, про яких він пише. Настав зручний час для нової публікації його спогадів тоді, коли українське питання знов поставлено на порядок денний повсталими масами. Але в той же час ніколи досі обізнаність про українську марксистську традицію не була на такому низькому рівні, і, що прикро, навіть у Галичині, про яку далі йтиме мова. Відомий інтелектуал Богдан Кравченко якось прокоментував: «нас називали неісторичними народами і ми є такими в тому, що забули нашу історію». Таким чином, публікуючи цю роботу ми робимо невеличкий внесок для відновлення втраченої пам’яті про українську ліву.

Депутат из Красного Дола

Как здоровье ваше, баре господа?
Шею вам не трет ваш галстук иногда?
Мы для вас готовим галстучек другой.
Правда, он не пестрый, но зато тугой!  

                                                                                  /Шандор Петефи, 1848 год/  
                                                                                                            

    На юго-западе Буковины, на границе с Румынией расположена Путильщина. Именно здесь в небо вздымаются самые высокие горы края – Пип Иван (1582 метра), Яровыця (1574 метра), Жупаны (1488 метров). В живописной долине, на берегу притока Черемоша реки Путилки лежит поселок Путила, которую раньше называли Путылив. Путильщина – родина известного писателя Юрия Федьковича и повстанца Лукьяна Кобылыци. Вот уже двести лет родная хата последнего стоит в десяти километрах от Путилы, на хуторе Красный Дил (Красний Діл). Кобылыця навсегда вошел в историю Украины как один из, мягко говоря, немногих парламентариев, действительно служивших не богачам, а избравшей их бедноте, отдавших борьбе за справедливость всю свою жизнь без остатка.