Невідомий Захід: 8 травня на Західній Україні

Сьогодні, 8-го травня - день, коли весь світ святкує Міжнародний день перемоги над фашизмом. Україна теж пам'ятає цю дату.Пройшли акції вшанування героїв у багатьох містах західної України. Одним з таких став Львів. Активісти антифашистської дії зібрались біля пам'ятника політв’язням, жертвам фашистських в’язниць: українцям, полякам, євреям. Цей монумент було встановлено біля тюрми, в якій протягом всієї війни катували і вбивали жителів цієї території, спочатку червоні комісари в 39-41 роках, а потім і гітлерівські фашисти 41-44.Весь день йшла справжня злива. Проте саме перед початком акції дощ перестав лити. Здавалося наче сили природи також хотіли вшанувати пам’ять загиблих. Перед пам’ятником було викладено три стріли зі свічок як символ глобальної солідарності у боротьбі з ксенофобією та тоталітаризмом.

Адже не є секретом те що фашизм не подоланий. Він не був подоланий навіть в 1945 році. Задля досягнення своїх економічних інтересів країни-переможці залишили при владі фашистський режим Франко в Іспанії та Салазара в Португалії тощо. Вони переділили між собою континент, а пізніше і більшість земної кулі для реалізації своєї імперської політики. “Денацифікація” переважно була лише фарсом та грою, що прикривала той факт, що на більшості чиновницьких посадах в Німеччині залишились нещодавні нацисти.
Але головне, що ми хочемо сказати, це те, що війна з фашизмом триває і надалі, вона не закінчилася і проходить на вулицях наших міст, через наші долі і життя. Ми поховали не одного друга та соратника, які загинули в протистоянні з сучасними наці. 16 травня буде пів року з дня вбивства нашого друга та товариша Івана Хуторського. Його застрелили у власному під’їзді неонацисти. Ось список вбитих антифашистів за останні 5 років:
Миколай Гіренко (2004, Петербург), Тімур Качарава (2005, Петербург), Олександр Рюхін (2006, Москва), Станіслав Корепанов (2007, Іжевськ), Ілля Бородаєнко (2007, Находка, вбитий під Ангарськом), Олексій Крилов (2008, Москва), Федір Філатов (2008, Москва), Станіслав Маркелов и Анастасія Бабурова (2009, Москва), Ілля Джапарідзе (2009, Москва), Іван Хуторський (2009, Москва).
Боротьба з нацизмом це справа всього суспільства. Розраховувати на державу та правоохоронні органи не приходиться. Для них нацизм в Україні не існує, адже не зареєстровано жодну партію чи організацію, що відкрито говорила б про свої ультраправі політичні погляди. Для того щоб вбивати іноземців, людей альтернативного способу життя та антифашистів не потрібно мати папірчик про державну реєстрацію. Саме тому зараз основною силою в боротьбі проти нацизму є молоді антифашисти.
Святкування “Дня Перемоги” давно вже перетворилися на черговий щорічний ритуал. А тому ми звертаємося до вас, ми вимагаємо, не бути байдужим обивателем котрий згадує своїх предків, але не думає про те що це за війна була, ким спричинена і проти кого. Нацизм це не жахливе завтра, це також і, хоч в набагато менших розмірах, сьогодення. А тому ми не можемо бути байдужими, ми не можемо мовчати, ми не можемо закривати очі на нацистські марші в нашому місті, на нацистську символіку, нацистську пропаганду на наших стінах, нацистські жарти з уст знайомих і незнайомих людей. Це не жарти. Фашизм продовжує вчиняти свої злочини, фашисти знову рвуться до влади, в місті, регіоні, на вулиці чи в інтернеті. А тому ми маємо чинити спротив і діяти.

Також акції пройшли в Луцьку

Вшанували пам’ять загиблих і в Рівному.
Антифашистами в Рівному роздавалися листівки: "Після розпаду СРСР активно почали розвиватись націоналістичні політичні партії та організації. Але інколи здорова любов до Батьківщини та національної культури переходить в абсурдний шовінізм. Шовіністичні організації, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу та ксенофобські погляди стрімко набирають популярності і в Україні. Вже забувається «дружба народів» і ненависть на національному ґрунті все росте. Дев’ятого травня 1945 року була перемога над міжнародним фашизмом, але зараз печерні нацистські погляди все ще загрожують мирному життю і боротьба за свободу триває."